Берггольц Ольга Федорівна [р. 3(16) .5.1910, Петербург], російська радянська письменниця. Член КПРС з 1940. Народилася в сім'ї лікарки. У 1930 закінчила філологічний факультет Ленінградського університету; працювала в газеті. Перші вірші опублікувала в 1924. Повість «Углич» (1932) і збірка «Вірша» (1934) доброзичливо відмічені М. Горьким в листах к Б. Опублікувала збірки розповідей «Ніч на Новому світі» (1935) і «Книга пісень» (1936). Творча зрілість приходить к Б. у роки Великої Вітчизняної війни 1941—45. Переживши блокаду Ленінграда, Би. присвятила героїчній обороні міста твір: «Лютневий щоденник» і «Ленінградська поема» (1942), «Твоя дорога» (1945), збірку «Говорить Ленінград» (1946). Народжена війною сповідувальна поезія Б. визначила буд поеми «Первороссийськ» (1950; Державна премія СРСР, 1951), присвяченої першобудівникам соціалізму, і поетичній трагедії «Вірність» (1954) про Севастопольській обороні 1941—42. Автобіографічна книга ліричної прози «Денні зірки» (1959, однойменний фільм 1968) охоплює пережите. У 1965 опублікувала збірку віршів «Вузол». Творчість Би. відмічено глибокою ліричною, драматизмом, натхненною підведеною тону. Нагороджена орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—2, М., 1958; Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2. [Предісл. А. Яшина], Л., 1967.
