Белоус (Nardus stricta), багатолітня трава сімейства злаків. Рослина з коротким кореневищем, створююча щільні дерновини. Листя жорстке, щетиновидне, суцвіття — тонкий однобічний колос. Би. поширений в Західній Європі (включаючи Ісландію), в Гренландії, Північній Америці (замет) і в Малій Азії. У СРСР — звичайна рослина в лісовій зоні Європейської частини, а також на гірських лугах Карпат і Кавказу, зустрічається в Західному Сибіру. Зростає на підзолистих худих грунтах. Би. названий за біле забарвлення відцвілих стебел. Розмножується швидко, витісняючи з лугів коштовніші трави; сприяє заболочуванню лугів. Виростаючи на пісках, укріплює їх.
Літ.: Кормові рослини сінокосів і пасовищ СРСР, під ред. І. Ст Ларіна, т. 1, М.— Л., 1950.
