Белобородов Олександр Георгійович [14(26) .10.1891 — 9.2.1938], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1907. Народився в Пермській губернії в сім'ї робітника; електромонтер. Партійну роботу вів на Уралі. Піддавався репресіям. Після лютневої революції 1917 член Лисьвенського ради і комітету РСДРП (б), з квітня член Уральського обласного комітету партії; делегат 7-ої (Квітневою) конференції і 6-го з'їзду РСДРП (б). З жовтня 1917 член Пермського окружного комітету партії. З 1917 член, а з січня 1918 голова Виконкому Уральської обласної ради. У липні 1918 в умовах наступу білогвардійців на Катеринбург (Свердловськ) підписав вирішення Ради про розстріл колишнього царя Миколи II і його сім'ї. З квітня 1919 уповноважений Ради оборони по придушенню контрреволюційного заколоту на Доні. З липня 1919 заступник начальника політуправління Реввоєнради республіки, член Реввоєнради 9-ої армії, член Кубанського ревкома. У 1920 на військовій. і радянській роботі на Північному Кавказі. На 8-м-коді з'їзді партії обирався членом ЦК, на 9-м-коді — кандидатом в члени ЦК. У 1921—23 заступник наркома, в 1923—27 нарком внутрішніх справ РРФСР. В середині 1920-х рр. примикав до троцькістської опозиції. Відійшов від опозиції і з 1930 працював в системі Комітету заготовок СРСР.
Літ.: Революціонери Прікамья, Перм, 1966, с. 51—59.
