Бекхожін Халіжан Нургожаєвіч [р. 2(15) .12.1913, Павлодар], казахський радянський поет. Член КПРС з 1954. Закінчив Казахстанський педагогічний інститут в 1938. Друкуватися почав в середині 30-х рр. Автор поем «Лісова дівчина» (1939) про народні таланти і «Партізан Балтабай» про Громадянську війну в Казахстані, збірок віршів «Похід» (1944) і «Весна» (1948), «Пісня про славних» (1965), «Джон — син негра» (1966), збірок поем і віршів «Три переходи» (1962) і «Сім поем» (1966). Збірка «Голос дружби» (1954) містить вірші про соціалістичний інтернаціоналізм. Популярна поема Б. «Марія, дочку Єгора» (1949—54) про любов хлопця-казаха і російської дівчини. Написав п'єсу «Якщо серця вірні» (1961).
Соч.: Тандамали (елендер, балладалар мін поемалар), Алмати, 1956; Ардагерлер турали аниздар, Алмати, 1965; Жетi дастан, Алмати, 1966; Кайран жастик, Алмати, 1968; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Марія, дочка Єгора, М., 1956; Вірші і поеми, М., 1958, Оповіді про славних. Поеми, Л., 1968.
Літ.: Фаїзова P., Поема про любов і дружбу, «Новий світ», 1955 № 10.
