Безбородко Олександр Андрійович (1747 — 6(17) .4.1799), російський державний діяч. Походив з української козацької старшини. У 1765 почав службу в канцелярії генерал-губернатора України П. А. Румянцева. З 1775 секретар Катерини II, укладач маніфестів і багатьох інших документів (до 1792). З 1780 член Колегії закордонних справ, з 1784 фактично очолював її. З кінці 80-х рр. до 1792 був щоденним доповідачем Катерини II по найважливішим питанням. Брав участь в підготовці і висновку найголовніших міжнародних актів Росії останньої чверті 18 в.: добився визнання Туреччиною приєднання Криму до Росії (1783), підписав вигідний для Росії Ясський мирний договір 1791 з Туреччиною, конвенцію про третій розділ Польщі (1795) і ін. Би. був крупним дипломатом, проте не відрізнявся самостійністю і ініціативою. Після смерті Катерини II зберіг керівне положення в Колегії закордонних справ, в 1797 отримав чин канцлера і титул світлого князя. Був найбільшим поміщиком Півдня і використовував службове положення для придбання величезних латифундій в Південній Україні.
