Беджизати Чермен Давидович (1898, с. Едіс в Південній Осетії, — 1937), осетинський радянський письменник. Член Комуністичної партії з 1918. Вчився в Тіфлісськой духовної семінарії (1914—17), там же почав літературну діяльність. У роки Громадянської війни був учасником партизанського руху в Південній Осетії. Вірші Б. з'явилися у пресі в 1920. У 20-х рр. публікував в періодичному друці розповіді, нариси, вірші. У 1933 вийшла збірка віршів Би. «З голою шаблею». Б. написав драми на актуальні теми радянської дійсності («Хто кого?», «Хвилюється прапор»), повість «Вовки» (1934) про класову боротьбу в селі і повість в новелах «Говорять башти» (1934) про героїчне минуле осетинського народу.
Соч.: Æвзаерст уацмистає, Сталінір, 1958.
Літ.: Дзуццати Х.-М., Беджизати Чермени сфаєлдистад, Цхинвал, 1964; Джусойти Н., Чермен Беджізети, в кн.: Нарис історії осетинської радянської літератури, Орджонікідзе, 1967.
