Беда Високоповажний (лат. Bede, Beda, Baeda Venerabilis) (672 або 673 — близько 735, Джарроу), англо-саксонський літописець, чернець; писав латинською мовою. Найбільш значні твори Б. Д. — «Церковна історія народу англов», що охоплює період від походів до Британії Ю. Цезаря (55 і 54 до н.е.(наша ера)) до 731. Особливий інтерес представляють розділи, що відносяться до 7—8 вв.(століття), що залишаються головним, а часто і єдиним письмовим джерелом по історії Англії цього часу. Поряд з історичними фактами Б. Д. викладає народні легенди і віддання. Б. Д. належать також вигадування по хронології, коментарі на Євангеліє і твори «отцов церкви», трактати по граматиці і природній історії.
Соч.: Opera historica, v. 1—2, Oxf., 1896: у русявий.(російський) пер.(переведення) — в кн.: Пам'ятники середньовічної латинської літератури IV—IX вв.(століття), М., 1970, с. 210—20.
Літ.: Thompson А. Н., Bede, his life, times and writings, Oxf., 1935.
