Баїт, епічний і ліро-епічний жанр татарської і башкирської народно-поетичної творчості. Термін походить від арабського «бейт» (двовірш). Би. складається, як правило, з четверостіший з римами за типом aaba, abet. Об'єм Би. досягає інколи 100 четверостіший. Як жанр, Би. виникли близько 14—15 вв.(століття) З тематики дореволюційні Б. можна об'єднати в цикли: військово-історичні і солдатські, про підневільну працю, про селянські хвилювання про важку долю жінки і ін. Є також сатиричні і гумористичні Б.
В основі більшості Б. лежить зіткнення особи з обставинами, що протистоять їй. Тому для Б. характерні опис загибелі головного героя, монолог героя — прощання з життям, з батьками. У епічних Би. зустрічаються традиційний зачин, загальні місця, запозичення з пісенної поезії. Ряд Би. має свої мелодії, складаючи особливий розділ народно-музичної творчості. Би. продовжують створюватися і за радянських часів.
Тексти і літ.: Катанов Н. Ф., Історичні пісні казанських татар, Казань, 1899; Бедіг Х., Халик едебіяти, теп 1, булек 3, Казан, 1913; Ярмі Х., Баєтлер, Казан, 1960; Надірів І., Халик hем жир. Казан, 1961.
