Баштанні культури
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Баштанні культури

Баштанні культури, група оброблюваних рослин сімейства гарбузових (кавун, диня, гарбуз). Рослини, що стелються або чіпляються. Походять з тропічних і субтропічних країн — Азії, Африки і Америки. Теплолюбиві, досить посухостійкі, мають продовжить, вегетаційний період, краще всього зростають на цілинних, покладах землях, на легенях по механічному складу грунтах. Обробляються головним чином в районах, розташованих між 50° с. ш.(північна широта) і 35° ю. ш.(південна широта) По посівних площах, валовому зборі і якості плодів Би. до. СРСР стоїть на 1-м-коді місці в світі (у 1967 було зайнято 600 тис. га проти 300 тис. га в 1913). За кордоном баштанництво найбільш розвинене в США. У СРСР основні зони баштанництва: Нижнє Поволжье (Астраханська, Волгоградська, Саратовська область), Північний Кавказ, степова частина України, Середня Азія, Казахстан, Закавказзя, Молдавія. Б. до. вирощують також у північній частині УРСР, центрально-чорноземній зоні, в середньому Поволжье, на Уралі, Південному Сибіру, в невеликій кількості на Далекому Сході. Плоди Б. до. — коштовний харчовий і дієтичний продукт; використовуються в їжу в свіжому (кавун, диня), печеному, смаженому, маринованому вигляді (гарбуз); як сировина для варива меду, цукатів, пюре (кавун, диня, гарбуз); на корм худобі (гарбуз, кормовий кавун, диня) як в свіжому вигляді, так і що силосуються з соломой, кукурудзою і іншими кормами; як олійна сировина (насіння кавуна, дині, гарбуза).

  Літ.: Белік Ст Ф., Баштанні культури, М., 1957; Баштанництво, під общ. ред. А. І. Філова, М., 1959; Баштанні культури, т. 3, М., 1965.