Барсова Валерія Володимирівна (псевдонім; справжнє прізвище Владімірова) [1(13) .6.1892, Астрахань, — 13.12.1967, Сочі], російська радянська артистка опери (ліріко-колоратурне сопрано), народний артист СРСР (1937). Член КПРС з 1940. Закінчила Московську консерваторію по класу У. Мазетті (1919); вчилася також в М.В. Владімірової (сестра Б.). На сцені з 1915. У 1917 виступала в опері С. І. Зіміна (Москва). У 1920—48 у Великому театрі СРСР. У мистецтві Б. широкий кантіленноє спів російської вокальної школи поєднувався з віртуозною школою італійського бельканто. Виконання Б. відрізнялося щирістю переживань і артистизмом. Кращі партії: Людмила і Антонида («Руслан і Людмила» і «Іван Сусанін» Глінки), Розіна («Севільський цирульник» Россіні). У 1950—53 викладала в Московській консерваторії (з 1952 професор). Була видним громадським діячем. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Державна премія СРСР (1941). Нагороджена орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: Поляновський Р. А., Ст Ст Барсова, М.— Л., 1941; Грошева Е. А., Дорога народної артистки. До 60-ліття Ст Барсовою, «Радянська музика», 1952 № 10.
