Барикада (франц. barricade), штучна загорода з колод, мішків з піском, каменів, дерев і інших підручних матеріалів, споруджуване впоперек вулиць, доріг, в мостів, в гірських проходах і ін. Би. застосовувалися в 13 і 14 вв.(століття) при обороні Москви, Рязані, Владимира і ін. міст від монголо-татарських полчищ, в 1611 при захисті Москви від польських загарбників, в 17—18 вв.(століття) під час селянських воєн під керівництвом Степана Разіна і Омеляна Пугачова. Широко застосовувалися Б. під час повстань пролетаріату в Парижі в 1827, 1830, 1832, 1834; Брюсселі в 1830; Ліоне в 1834; Празі і Берліні в 1848; Дрездене в 1849. Під час Паризької Комуни 1871 на барикадах велися запеклі бої.
В дні Революції 1905 і Великій Жовтневій соціалістичній революції в Росії Б. широко користувався повсталий народ для боротьби з царськими військами. Вони були побудовані на багатьох вулицях Москви. У Громадянській війні 1918—20 і у Великій Вітчизняній війні 1941—45 Би. будувалися при веденні бойових дій за деякі міста.
