Баранников Олексій Петрович [9.(21) .3.1890, Золотоноша Черкаської області УРСР, — 5.9.1952, Ленінград], радянський учений-індолог, академік АН(Академія наук) СРСР (1939). Професор БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова) (1922). Дослідник древніх, середньовічних і нових індійських мов, а також староіндійської літератури. Основні роботи: «Хиндустані (урду і хінді)» (2 ч., 1934), переведення — «Премо Сагар» Лаллу джі Дала (1937), «Рамаяна» Тулсидаса (1948). Би. — автор робіт, присвячених мові, побуту, фольклору і історії вивчення циганів.
Соч.: Індійська філологія. Літературознавство, М., 1959; Флексія і аналіз в новоіндійських мовах. «Уч. зап.(західний) БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова). Серія сходознавських наук», 1949, ст 1; The Ukrainian and South Russian Gypsy dialects, Leningrad, 1934.
Літ.: Безкровне Ст М. і Кальянів Ст І., Пам'яті акад.(академік) А. П. Баранникова, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Отд. літератури і мови», 1953, т. 12, ст 1.
