Балаш Іван (розум. 1633), предводитель селянсько-козацького повстання в 30-х рр. 17 ст в Росії. За походженням селянин Болдіна монастиря. Б. стояв на чолі одного з партизанських загонів, що створювалися в час т.з. Смоленської війни 1632—34 селянами і людьми посадників (звідси назва всього руху — «балашовщина»). Дії таких загонів були направлені не лише проти польсько-литовських озброєних сил, але і проти місцевих поміщиків і вотчинників. У ці загони почали перебігати солдати і козаки з регулярної царської армії. Загін Би., що виник, в Дорогобужськом повіті восени 1632, брав участь в успішних боях проти польських військ в селах Кадіно і Червоне (у районі Смоленську), в Дорогобужськом, Рославльськом повітах, під Крічевим і в облозі Стародуба, зробив рейд під Гомель і Чичерськ, потім повернувся і отаборився в Стародуба. Загін Би. розгромив також ряд маєтків дворян. Царський уряд злякане антифеодальним характером руху, почало в січні 1633 переговори з Би. про його вступ до регулярної армії, обіцяючи помилування йому і всім його прибічникам. Але в березні 1633 в бою під Стародубом Би. був схоплений, помер у в'язниці. Смерть Би. не зупинила руху. І лише до кінця 1634, кинувши значні сили на придушення повстання, уряду удалося задушити його. Частина повстанців пішла на Дон.
Літ.: Поршнев Би. Ф., Соціально-політична обстановка в Росії під час Смоленської війни, «Історія СРСР», 1957 № 5.
