Бакунц Аксель [13(25) .6.1899, Горіс, — 1938], вірменський радянський письменник. Народився в селянській сім'ї. У 1923 закінчив Харківський з.-х.(сільськогосподарський) інститут. Був головним агрономом Зангезурського повіту. Друкуватися почав в 1918. У збірці повістей і розповідей «В темній ущелині» (1927) змальовував трудове життя дореволюційного вірменського селянства. У збірці новел «Сіяльники чорної ріллі» (1933) він передав напружену атмосферу революційної боротьби у Вірменії, показав героїв Громадянської війни, працьовитість, життєстійкість народу. Б. виступив як співець рідної природи, знавець народно-розмовної мови. Автор блискучих новел: «Альпійська фіалка», «Фазан», «Лар-Маркар», «Лист до російського царя», «Бесіда Муро», «Білий кінь», «Ліщина братерства», «Син гончаря», «Захід провінції». У повести «Овнатан Марч» (1927) Би. викривав буржуазних націоналістів. У сатиричній хроніці «Киорес» (1935) змальовані вдачі провінційного містечка. Б. не завершив романи «Хачатур Абовян», «Кармракар» (опубліковано декілька глав). Написав декілька сценаріїв («Під чорним крилом», «Зангезур» та інші).
Соч.: У русявий.(російський) пер.(переведення) — Розповіді, Ер., 1956; Повести і розповіді, М., 1962.
