Бактерійні добрива
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бактерійні добрива

Бактерійні добрива, препарати, в яких містяться корисні для з.-х.(сільськогосподарський) рослин грунтові мікроорганізми. При внесенні Б.у. у грунті посилюються біохімічні процеси і покращується кореневе живлення рослин. У СРСР з Би. в. знайшли вживання нітрагин, азотобактерин і фосфоробактерін.

  Нітрагин — добриво для бобових рослин. Готують з активної специфічної для кожного виду рослин цього сімейства раси клубенькових бактерій, розмножуваних на стерилізованому і багатому органічною речовиною субстраті. Вперше препарат отриманий в 1896 в Германії. Пізніше за нього почали готувати в Росії, Франції, Чехословакії і інших країнах. За стандартом, що діє в СРСР, в 1 г нітрагина повинно міститися не менше 70 млн. кліток клубенькових бактерій для люпину, сої, серадели, арахісу і 300 млн. — для останніх бобових рослин. Бактерії, проникаючи в кореневі волоски, утворюють на корінні бобових культур бульби. Посилено розмножуючись в тканині бульби, вони зв'язують атмосферний азот, значна частина якого засвоюється рослиною. Нітрагин найбільш ефективний при поєднанні препарату з органічними і мінеральними добривами.

  Азотобактерин (азотоген) готують з активних культур мікроорганізму — азотобактера . Розрізняють азотобактерин грунтовий (або торф'яний) і агаровий. За стандартом, що діє в СРСР, в 1 г грунтового азотобактерину повинно бути не менше 50 млн. кліток азотобактера. Азотобактер активно розвивається лише в родючих органічних речовин, що містять багато, грунтах; покращує азотне живлення і зростання рослин.

  Фосфоробактерін — порошок білого, світло-сірого або жовтуватого кольору, в якому містяться у великій кількості (8,5—16 млрд. в 1 г) спори мікроорганізмів, що володіють підвищеною здатністю переводити фосфорорганічні з'єднання в легкозасвоювану для рослин форму. Найбільш ефективний на тлі органічних і мінеральних добрив. Зазвичай Би. в. вносять до грунту разом з насінням або посадочним матеріалом, керуючись при цьому спеціальною інструкцією. Б. в. не витримують тривалого зберігання, тому готують їх в кількості, необхідному лише для одного сезону. Зберігають в заводській тарі в сухому приміщенні при температурі від 0 до 10°c. Не можна зберігати Б. в. на складі, де знаходяться леткі отрутохімікати. Деякі автори к Б. в. відносять АМБ (аутохтонная мікрофлора групи Б), але економічна доцільність вживання цього добрива потребує подальшого вивчення.

  Літ.: Федоров М. Ст, Біологічна фіксація азоту атмосфери, 2 видавництва, М., 1952: Доросинський Л. М., Бактерійні добрива — додатковий засіб підвищення урожаю, М., 1965.