Байрам Шахир (ім'я; прізвище Мамедов) (1871, с. Гарчиджевськ району Красноводського, — 1948), туркменський народний поет. З семи років батрачив. Перші вірші Б. Ш., які він почав складати з 16 років, направлені проти баїв, мулл і ішанов («Відповідь Кясим муллі», «Ата-еке»). Писав про важке життя народу («Був би»). У вірші «Підемо, брати, на ворога» (1919), «Настання», «Бідність» (1924) звав народ до нового життя. Б. Ш. оспівував колективний праця, писав вірші про Батьківщину («Залишився», «Поглянете»). Його творчість —связующєє ланка між класичною і сучасною туркменською літературою.
Соч.: Сайланан есерлар, Ашгабат, 1961.
Літ.: Оразтаганов А., Байрам шахирин омрі ве дередіжіліги, Аштадат, 1961.
