Байкальська система ріфтов, система западин типа грабенов планетарного масштабу і глибинного заставляння — ріфтов, розташованих на північно-західній околиці області Прібайкалья. Найбільша ланка її — западина оз.(озеро) Байкал. На З.-В.(північний схід) і Ст ця система продовжується у напрямі Станового хребта, на Ю.-З.(південний захід) вирушає через Тункинськую западину до оз.(озеро) Хубсугул. Розвиток Би. с. р. відбувалося протягом неогена і антропогена, супроводячись вулканічною діяльністю (нині згаслою), і продовжується в сучасну епоху, про що свідчить висока сейсмічна активність даної області. Глибинна структура Б. с. р. по-різному пояснюється дослідниками: одні з них, спираючись на гравіметричні дані, передбачають тут потовщення земної кори, інші, навпаки, утоньшеніє з ущільненням верхів мантії.
