Базен (Bazin) Ерве [псевдонім; справжнє ім'я Жан Пьер Марі Ерве-Базен (Herve-bazin)] (р. 17.4.1911, Анже), французький письменник. Вчився в Сорбонне. Порвав з буржуазною сім'єю, брався до «чорної» роботи; вигадував вірші: збірки «Долі» (1933), «Особи» (1934), «Дні» (1947), «В гонитву за Ірис» (1948), «Настрої» (1953). Би. батожить приватне життя буржуа в романі «Головою об стіну» (1949) і в реалістичній дилогії «Сім'я Резо» (русявий. пер.(переведення) 1965), де система домашнього мучительства (т. 1 — «Гадюка в кулаці», 1948) породжує етично-етичний бунт молодої людини 20 ст, що відкидає паразитичний спосіб життя і вовчу мораль (т. 2 — «Смерть конячки», 1950). Здичавілим буржуа в Би. протистоїть безкорисливість бідняка або інтелігента (збірка новел «Бюро одружень», 1951), їх самопожертвування (роман «Встань і йди», 1952, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965), батьківське відчуття («В ім'я сина», 1960 русявий.(російський) пер.(переведення) 1964) і доброта (збірка новел «Шапки геть», 1963). Деколи Б. віддавав дань натуралізму (роман «Масло у вогонь», 1954). Головний в його творчості — засудження буржуазної сім'ї, згубній владі грошей і речей (роман «Подружнє життя», 1967). З 1958 Би. — член Академії Гонкуров.
