Бажов Павло Петрович [15(27) .1.1879, Сисертський завод, поблизу Катеринбургу, — 3.12.1950, Москва, похований в Свердловську], російський радянський письменник. Член КПРС з 1918. Народився в сім'ї гірничозаводського майстра. Закінчив Пермську духовну семінарію (1899), вчителював в Катеринбургу і Камишлове. Учасник Громадянської війни. Збирав фольклор на заводах Уралу. Автор книги нарисів «Уральські були» (1924) і п'яти інших нарисових книг, головним образом по історії революції і Громадянської війни на Уралі і в Сибіру, автобіографічні повісті «Зелена кобила» (1939) і мемуарною книгою «Далеке — близьке» (1949). Головний твір Би. — збірка оповідей «Малахітова шкатулка» (Свердловськ, 1939; Державна премія СРСР, 1943), що пізніше доповнювався новими оповідями із збірок: «Ключ-камінь» (1942), «Оповіді про німців» (1943) і ін. Твори Б., висхідні до уральських «таємних оповідей» — усних віддань гірників і старателів, поєднують реально-побутовий і фантастичні елементи. Оповіді, що ввібрали сюжетні мотиви, колоритну мову народних віддань і народної мудрості, втілили філософські і етичні ідеї сучасності. По мотивах оповідей створені кінофільм «Кам'яна квітка» (1946), балет С. С. Прокофьева «Оповідь про кам'яну квітку» (пост. 1954), однойменна опера К. В. Молчанова (пост. 1950), багаточисельні твори музики, скульптури, живопису. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань. Нагороджений орденом Леніна.
Соч.: Вигадування, т. 1—3, М., 1952; Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—2, М., 1964.
Літ.: Ськоріно Л., Павло Петрович Бажов, М., 1947; Павло Бажов. Спогади про письменника, М., 1961; Батін М. А., П. Бажов. Життя і творчість, 2 видавництва, М., 1963; Гельгардт Р. Р., Стиль оповідей Бажова, Перм, 1958; Кузнецова Н. Ст, Павло Петрович Бажов (1879 — 1950). Біобібліографіч. покажчик [Свердловськ], 1960.
