Багряна Елісавета (псевдонім; справжнє прізвище Белчева) (р. 29.4.1893, Софія), болгарська поетеса. Народний діяч культури (1963). У збірках ліричних віршів «Вічна і свята» (1927), «Зірка моряка» (1932), «Серце людське» (1936) створила образ болгарської жінки, що мріє про вільність, щастя, затверджує силу любові. Гуманістичний пафос, реалістична конкретність збагачуються після 1944 ідеями соціалістичного патріотизму. У збірках «П'ять зірок» (1953), «Від берега до берега» (1963) оптимістичне сприйняття нової дійсності поєднується з роздумами над долями сучасного світу і людини. Переводила російську класичну і радянську поезію. Дімітровськая премія (1950).
Соч.: Ізбрані вірша, С., 1968; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Серце людське. [Вірші], М., 1959.
Літ.: Злиднев Ст І., Елісавета Багряна, в кн.: Нариси історії болгарської літератури XIX—XX вв.(століття), М., 1959.
