Багалей Дмитро Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Багалей Дмитро Іванович

Багалей Дмитро Іванович [26.10(7.11) .1857, Київ, — 9.2.1932, Харків], український історик, академік АН(Академія наук) УРСР (1919). Народився в сім'ї ремісника. Здобув освіту в Київському і Харківському університетах. З 1883 доцент Харківського університету; з 1887, після захисту докторської дисертації в Московському університеті, професор, а в 1906—10 ректор Харківського університету, член Державної ради (1906; 1910—14), голова Харківської міської думи (1914—17). По політичних поглядах був помірним буржуазним лібералом. Після Жовтневої революції став на дорогу співпраці з Радянською владою. Викладав історію в Харківському і Полтавському інститутах, заснував в Харкові науково-дослідну кафедру історії України, Інститут історії української культури, Інститут по вивченню творчості Т. Р. Шевченка, був членом колегії центрального архівного управління при ВУЦИК.

  Основні роботи Б. присвячені історії Росії і України. Він зібрав і досліджував коштовні джерела по історії Слобідської, Степової і Лівобережної України 15—18 вв.(століття), організації станичної і сторожової служби на Ю. Русського держави і боротьбі з набігами татар. Би. створив праці по російській історії до Петра I і спеціальні курси по російській історіографії, історії Великого князівства Литовського, Білорусії і України, по російській історичній географії і методиці історії. Б. виробляв розкопки і склав археологічну карту Харківської губернії. У дореволюційних працях Би. дотримувався буржуазно-націоналістичної концепції В. Б. Антоновіча («безкласовість» і «безбуржуазность» українського народу), проте, на відміну від нього, розкривав єдність історичного життя українського і російського народів. У післяжовтневий період Би. прагнув стати на марксистські позиції, опублікував ряд робіт про рух декабристів на Україні, про польський визвольному повстанні 1863—64, про творчість Т. Р. Шевченка, про українського філософа Р. С. Сковороді. У цих роботах ще позначався вплив буржуазно-націоналістичні концепції М. С. Грушевського.

  Не дивлячись на методологічні помилки в освітленні історії України, Би. вніс великий вклад до історичної науки, ввівши в науковий обіг багатий фактичний матеріал.

  Соч.: Нариси з історії колонізації степової околиці Московської держави, М., 1887.

  Літ.: Жваво I. Д., До сторiччя з дня народження відатного украiнського icторіка Д. I. Багалiя, «Украiнський icторічній журнал», 1957 № 2: Юбiлейній збipник на пошану академіка Д. І. Багалiя. З нагоді 70-i piчніцi жіття та 50-їх роковін науковоi дiяльності, ч. 1—3, Киiв, 1927.

  Ст С. Бакулін.

Д. І. Багалей.