Бабаків Олексій Олександрович [р. 1(13). 10.1899, село Середнево, нині Рибінського району Ярославської області], російський радянський поет, громадський діяч, Герою Соціалістичного Труда (1969). Член КПРС з 1925. Закінчив факультет літератури інституту червоної професури (1934). Учасник Цивільною (1918—20) і Великою Вітчизняною (1941—45) воєн. Друкується з 1918. Вірші і пісні С. 30-х рр. («Червоноармійська пісня» і ін.) пройняті суворою героїкою Громадянської війни (збірки «Заспів», 1930; «Остання війна», 1933; «Ровесники», 1934; «Батьківщина мужніх», 1935; «Так ми зростали», 1940, і ін.). У кращих віршах військових років (пісня «Б'ється в тісній грубці вогонь...» і ін. Державна премія СРСР, 1946), що увійшли до збірок «Грудень під Москвою» (1942), «Настання» (1943), «Росія караюча» (1944) та інші, звільняючись від деякої недовіри до лірики, С. зумів проникливо виразити загальнонародне відчуття гніву, горівши, поривши до перемоги і солдатську тугу по будинку. Враження від багаточисельних поїздок «по» білому світу, участь в русі прибічників світу відбилися в збірках віршів «Світу — світ!» (1950; Державна премія СРСР, 1951), «Схід і Захід» (1957), «Пісні про людство» (1961), «Що таке щастя?» (1969). Виступає і як поет-перекладач. Опублікував збірку статей і виступів по питаннях літератури «Голосу часу» (1965). Багато віршів С. перекладені мовами народів СРСР, іноземні мови.
Головний редактор «Літературної газети» (1944— 1946), журналу «0гонек» (1945—53);с 1962 — головний редактор «Короткої літературної енциклопедії». Член Центральної ревізійної комісії КПРС (1952—56), кандидат в члени ЦК КПРС (1956— 1966). Депутат Верховної Ради СРСР 4—9-го скликань і Верховної Ради РРФСР 2-го і 3-го скликань. Член Усесвітньої Ради Міра (з 1953). Секретар Союзу письменників СРСР (з 1949; у 1953—59 — перший секретар). Лауреат міжнародної премії Ботевськой (1976). Нагороджений 4 орденами Леніна, 4 ін. орденами, болгарським орденом Кирила і Мефодія, а також медалями.
Соч.: Собр. соч.(вигадування) [Вступ. ст. А. Туркова], т. 1—4, М., 1965—66; Після війни. Вірші 1945—1970 років, М., 1972; Ізбр. вірші, т. 1—2, М., 1974.
Літ.: Кулініч А. С., Олексій Сурков, До., 1953; Володимирів С. Ст, Молдавський Д. М., Вірші Олексія Суркова, Л., 1956; Грінберг І., Поезія Олексія Суркова, М., 1958; Різник Про, Олексій Сурков. Дорога поета, 2 видавництва, М-коди.,1969.
