Ашрафі Мухтар Ашрафовіч [р. 29.5(11.6) .1912, Бухара], радянський композитор і диригент, народний артист СРСР (1951). Член КПРС з 1941. У 1934—36 вчився в Московській консерваторії (клас композиції С. Н. Василенко). У 1948 закінчив екстерном диригентський факультет Ленінградської консерваторії. З 1944 викладач, з 1953 професор Ташкентської консерваторії. З 1930 художній керівник і головний диригент Узбецького театру опери і балету (Ташкент). Спільно з С. Н. Василенко написав першу узбецьку оперу «Буран» (Узбецький театр опери і балету ним. Навои, 1939), автор обпер «Великий канал» (совм. з С. Н. Василенко, 1941, там же; 3-я ред. 1953, там же), «Ділером» (пост. 1958, там же), «Серце поета» (пост. 1962, там же), балету «Амулет любові» (пост. 1969, там же), «Героїчній симфонії» (1942; Державна премія СРСР, 1943), кантат «узбекистан» (1947) і «Гімн про щастя» (1951; Державна премія СРСР, 1952), оркестрової сюїти «Ферганська» (1943), музики до фільмів і інші вигадування. Нагороджений орденом Леніна і 3 іншими орденами.
