Ахмет Расим (Ahmet Rasim) (1864, Стамбул, — 1932, там же), турецький письменник, критик, журналіст. Служив дрібним чиновником. Літературну діяльність почав перекладами з французької мови. Автор повістей, романів, розповідей, в яких виявив знання побуту і вдач різних шарів суспільства. Особливо удавалися йому сцени з народного життя, пройняті живим гумором: «Син солдата» (1894), «Банщик Ульфет» (1899) і ін. Успіхом користувалися вірші і пісні А. Р., а також його мемуари: «Листи з міста» (1890), «Мої ночі» (1894) і ін. А. Р. відомий як історик і літературознавець, автор праць «історія (4 тт., 1910—11) Османа», «Історія і письменник» (1913), «Два спогади» (1916), «Від абсолютизму до народовладдя» (1923). У публіцистиці виступав проти західного впливу.
Літ.: Гордльовський Ст А., Нариси по новій літературі Османа, М., 1912.
