Ахен (aachen), місто у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), в землі Північний Рейн-Вестфалія, в північних відрогах Високого фенна. 177,1 тис. жит.(жителі) (1968). Важливий транспортний вузол поблизу стику німецьких, бельгійських і нідерландських кордонів. У районі А. — Ахенський вугільний басейн . Основні галузі промисловості (загальна кількість зайнятих 43,3 тис.): електротехнічна, машинобудівна (верстати, вагони і ін.), металообробна, текстильна (особливо шерстяна — традиційне виробництво хусток), хімічна (головним чином гумова). У околицях — кольорова металургія (у Штольберге). Бальнеологія, курорт. Гарячі сірчановоднево-соляні джерела, використовувані для ванн при ревматизмі, нервових і шкірних захворюваннях.
А. відомий з 1 ст н.е.(наша ера) як римське поселення (лат. Aquae Grani), що виникло в цілющих джерел. Середньовічне місто виросло довкола побудованого в 8 ст королівського палацу. В кінці 8 — початку 9 вв.(століття) А. — улюблена резиденція Карла Великого. До 16 ст А. — місце коронації німецьких королів. Середньовічний А. мав статус імперського міста. У 1794 був зайнятий французькими військами, в 1801—14 у складі Франції. У 1945—49 входив в англійську зону окупації Німеччини.
Архітектурні пам'ятники: залишки «пфальца» (резиденції) Карла Великого (8—9 вв.(століття)) з центричною в плані капелою (до 798—805, будівельник Одо з Меца; готичний хор — 1355—1414), що послужила зразком для подібних споруджень епохи Каролінгов; готична ратуша (близько 1333—76, перебудована в 1898—1902).
Літ.: Kreusch F., Über Pfalzkapelle und Atrium гиг Zeit Karls des Groben, Aachen, 1958.
