Афрікаанс, бурська мова, одна з державних мов (поряд з англійською мовою) Південно-африканської Республіки; відноситься до групи західно-німецьких мов. На нім говорить св. 3,5 млн. чіл. (1967). А. поширений на значній території ЮАР(Південно-африканська Республіка), але головним чином в Трансваале і в Помаранчевій Вільній державі. А. виник в 17 ст в процесі інтеграції і змішення різних нідерландських (головним чином голландських) діалектів з близькоспорідненими мовами (німецьким і англійським), а також з мовами місцевого тубільного населення (готтентотськимі, бушменами, банту) і креольською малайсько-португальською мовою моряків, торговців і рабів. Специфічні особливості А. склалися до кінця 17 ст ще в Капськой провінції. Характерна межа — відсутність територіальних діалектів. Протягом 18 і 1-ої половини 19 вв.(століття) А. функціонував лише як усно-розмовна мова. Перша спроба закріплення письмової норми була зроблена в 1875 «Суспільством дійсних афріканеров». Письмові пам'ятники на А. з'явилися лише в 70-і рр. 19 ст З утворенням ЮАС(Південно-африканський Союз) (1910) А. ще не стає офіційною мовою країни і лише в 1925 закріплюється як державна мова ЮАС(Південно-африканський Союз).
Фонетична система А. близька до нідерландської. Характерні межі — назалізація голосних в певних позиціях і оглушення дзвінких щілинних приголосних на початку слова. Орфографія побудована переважно за фонетичним принципом. Лексика зберігає нідерландську основу; запозичення з місцевих африканських мов незначні. А. — мова аналітичних буд і характеризується слабкою морфологічною оформленою. Інтенсивний процес розпаду флексії приводить до повного руйнування системи відміни імені і системи відмінювання дієслова (втрата особистих закінчень). Для вираження синтаксичних стосунків використовуються службові слова (приводи і допоміжні дієслова, промовці в застиглій формі) і прийом примикання, у зв'язку з чим порядок слів в пропозиції і словосполуці набуває граматичного значення.
Літ.: Міронов С. А., Мова афрікаанс, М., 1969; Botha М. С., Вurger J. F., Maskew Miller se Afrikaanse grammatika, 5 druk, Kaapstad, 1923; Bouman A. C. en Pienaar E. C., Afrikaanse spraakkuns, Stellenbosch; 1924; Kloeke G. G., Herkornst en groei van het Africaans, Leiden, 1950; Villiers М. d e, Afrikaanse Klankleer, Kaapstad — Amsterdam, 1958; Bosman D. B., Merwe J. W. van den [а. о.], Tweetalige woordeboek, Afrikaans-engels, Engels-afrikaans, Kaapstad, 1962.
