Африканська чума свиней (лат. Pestis africana suum), гостре вірусне захворювання, що характеризується поразкою ретікуло-ендотеліальної системи . Вперше це захворювання спостерігав серед свиней в Юж. Африці Хатчен (Hutchen) (1903). А. ч. с. поширена в Африці, Італії, Іспанії і Португалії. У природних умовах к А. ч. с. сприйнятливі домашні і дикі свині різного віку. Природне зараження відбувається при контакті здорових з хворими свинями і вірусоносителямі. Інфекція поширюється через корм, пасовища, транспортні засоби, забруднені виділеннями хворих. Використання в корм незнешкоджуваних відходів їдалень, ресторанів, санітарних боєнь також сприяє поширенню інфекції. Комахи, хижі птиці і звіри, собаки можуть бути переносниками вірусу. Інкубаційний період 2—5 днів. Захворювання протікає блискавично або гостро і хронічно. У першому випадку тварини гинуть раптово, без характерних ознак; у другому у них підвищується температура тіла до 42,5°c, розвивається задишка, кашель, пропадає апетит, настає блювота, виникають паралічі, спостерігають пронос з кров'ю, синить шкіри на вухах і п'ятачку, тварина різко слабіє. Лікування не розроблене. Профілактика зважаючи на високу міру небезпеки хвороби і здатності дуже швидко поширюватися направлена на строгу ізоляцію підозрілих по захворюванню тварин. При виникненні А. ч. с. всіх свиней ферми вбивають, трупи знищують, свинарники і інвентар дезинфікують. Ввезення на ферму нових свиней допускається лише через рік після ліквідації хвороби.
Літ.: Коваленко Я. Р., Африканська чума свиней, М., 1965.
