Аськанійськая порода овець, тонкорунна порода, виведена в Українському науково-дослідному інституті тваринництва («Аськанія-Нова») академіком ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) М. Ф. Івановим в 1925—34 на основі систематичного відбору і підбору місцевих меріносових овець по шерстності і живій масі (поширений термін «жива вага») і схрещування їх з баранами американського рамбулье. Велика увага приділялося годуванню і вмісту тварин. Вівці міцної конституції, хорошої статури. А. п. — видатна по шерстній і м'ясній продуктивності. Жива маса баранів 110—140 кг, найбільша до 180 кг, маток в кращих стадах 60—70 кг Середній настриг шерсті з баранів 10—12 кг, з маток 5,5—6 кг А. п. належить світовий рекорд по настригу шерсті — 30,6 кг Шерсть в основному 64-ої якості, довжина 7—8 див. Вихід чистої шерсть 40—45%. Вівці добре пристосовані до посушливого клімату. Породу широко використовують для поліпшення шерстних якостей. Розводять на Ю. України і РРФСР. Кращі стада знаходяться в племінному заводі «Аськанія-Нова», племінних радгоспах «Червоний вівчар» (Херсонська область), «Комуніст» (Запорізька область) і ним. Шмидта (Миколаївська область).
Літ.: Іванов М. Ф., Вівчарство, 4 видавництва, М., 1940: Гребінь Л. До., Бозріков До. Л.. Летучев До. П., Племінна робота з тонкорунними вівцями аськанійськой породи, М., 1951; Миколаїв А. І., Вівчарство, 3 видавництва, М., 1964.
