Астангов (справжнє прізвище Ружников) Михайло Федорович [21.10(3.11) .1900, Варшава, — 20.4.1965, Москва], радянський актор, народний артист СРСР (1955). Сценічну діяльність почав в 1920. (Студія ним. Шаляпина). Працював в Московському театрі Революції (1925—27 і 1930—41), Театрі ним. Моссовета (1943—45). З 1945 в Театрі ним. Вахтангова. Творчості актора близька була психологічна драма; його героїв відрізняло особливе поєднання підвищеній емоційності з філософськими роздумами.
До кращих ролей А. відносяться: життєстверджуючий і поетичний образ комуніста, будівельника п'ятирічки Григорія Гая («Мій друг» Погодіна, 1932), образ Федора Таланова («Навала» Леонова, 1943), трагічний образ гуманіста, людини глибокої душевної мудрості — Маттіаса Клаузена («Перед заходом сонця» Гауптмана, 1955). А. грав ролі Гамлета і Ромео в трагедіях Шекспіра, Сирано де Бержерака в однойменній драмі Ростана (1945). В той же час він створив блискучі гротескові образи — Керенський («Правда» Корнейчука, 1937; «Великий Кирило» Сельвінського, 1957); Гітлер (фільм «Сталінградська битва»). У кіно А. зіграв роль Кости Капітана у фільмі «Увязнені» і ряд гостро характерних ролей — газетного боса Макферсона («Російське питання»), німецького генерала Енекке («Третій удар»). Одна з його цікавих робіт в кіно — Коморовський у фільмі «Мрія». Державна премія СРСР (1948, 1950, 1951). Нагороджений 2 орденами.
