Аспергілез, інфекційне захворювання людини, птиць, рідше за інших тварин. Збудники хвороби — хвороботворні мікроскопічні гриби з роду аспергиллов (Aspergillus Mich.). Основний резервуар гриба — хворі тварини. У людини приголомшуються шкіра, слизисті оболонки, а також внутрішні органи, найчастіше бронхи і легені (див. Мікози ) . Зараження птиці можливе при згодовуванні відходів інкубації, наприклад незапліднених яєць, мертвих ембріонів, заражених аспергилламі. Чинниками, що привертають до виникнення А., є неповноцінне годування і скупчений, антисанітарний вміст птиці. А. спостерігається серед качок і гусаків у весняний період, найчастіше в травні. А. зустрічається повсюдно і завдає значного економічного збитку птахівництву; загибель молодняка може досягати 46—90% . Проникаючи через дихальні дороги, спори гриба викликають на місці впровадження і розвитку патологічні зміни. Інкубаційний (прихований) період хвороби 3—10 днів. Основні симптоми: млявість, малорухливість, при вдиху хвора птиця витягує шию і голову вперед і вгору, розкриває дзьоб, ковтає повітря, часто чхає, з дзьоба і носа витікає пінява рідина; у великої рогатої худоби сухий кашель, порушення жуйки, задишка, хрипи. Діагноз встановлюють на підставі комплексу клінічних і інших даних. Заходи профілактики: сприятливі санітарно-гігієнічні умови вмісту і повноцінне годування, строгий ветеринарно-санітарний контроль за кормами, своєчасна дезинфекція.
А. бджіл (кам'яний розплід, кам'яна чирва), грибкове захворювання, що викликається видами Aspergillus flavus, А. niger. Бджоли, заражені А., слабіють і швидко гинуть. При здавленні черевця хворої бджоли відчувається затвердіння. Трупи бджіл, личинок і лялечок висихають в твердих зморшкуватих грудочки і через 1—2 дні стають зеленувато-жовтими або чорними. Поширенню А. бджіл сприяє прохолодна і волога погода. Частіше А. бджіл виникає на пасіках в затінених сирих місцях. Заходи профілактики: розміщення вуликів на сухих, освітлених сонцем місцях, своєчасна дезинфекція. Соти з ураженим розплодом перебудовують, бджіл переселяють в сухі чисті вулики і підгодовують медом або цукровим сиропом з вмістом води 17—19%.
Літ.: Полтев Ст І., Хвороби бджіл, 4 видавництва, Л., 1964; Спесивцева Н. А., Мікози і мікотоксикози, 2 видавництва, М., 1964.
