Архетіп (від греч.(грецький) arch — почало і týроs — зразок), уявлення про первинного типа, прототип, будови скелета всіх хребетних тварин, висунуте Р. Оуеном (1847). Теорія А. грунтується на зіставленні загальних ознак, властивих скелету різних хребетних, і створює відвернутий образ, ідеального типа скелета, не реалізованого повністю ні в одному з вимерлих або таких, що нині живуть тварин. Ця теорія служить вираженням натурфілософського напряму в морфології 18—19 вв.(століття), коли в будові людини і тварин шукали віддзеркалення загальних ідей. У основу А. покладений ідеальний хребець, що складається з 8 частин (тіло, нейральниє і гемальниє дуги, остисті і поперечні відростки, ребра). Весь скелет змальований у вигляді серії таких видозмінених хребців. У черепі Оуен розрізняв 4 хребці: потиличний, тім'яний, лобовий і носовий. Ч. Дарвін переосмислив поняття А., представляв його не як абстрактний прототип, а як що реально існувала колись форму прародителя.
Літ.: Owen R., Report on the archetype and homologies of the vertebrate skeleton. Report of the 16 th meeting... of the British association for the advancement of science... 1846, L., 1847.
