Археологічні інститути наукові і учбові, історичні установи, що вивчають всілякі древні пам'ятники матеріальної культури (археологічні пам'ятники), по яких відновлюється історичне минуле людського суспільства від часу становлення людини і до середньовіччя.
А. і. у дореволюційній Росії і в СРСР. Старий А. і. у Росії був заснований Н. В. Калачовим в 1877 на приватні засоби в Петербурзі. У число його слухачів приймалися особи з вищою освітою. Окрім палеографії, археографії і архівознавства, в інституті викладалися археологія, нумізматика, метрологія, історія права, етнографія і ін. Інститут видавав «Збірки» (кн. 1—6, 1878—98), а з 1885 і «Вісник археології і історії» (ст 1—23, 1885—1918). У 1907 на приватні засоби був створений А. і. у Москві з двома відділеннями — археологічним і архівним. Після закінчення 3 років вчення і захисту дисертації слухачі отримували звання учених-археологів або архіваріусів. У інституті читали лекції Ст А. Городцов, С. І. Собольовський і ін. З 1909 інститут видавав «Записки». У 1895 був відкритий російський А. і. у Константинополі з метою вивчення візантійської історії і археології, а також археології і історії сусідніх балканських країн. У 1896—1912 інститут випускав «Вісті» (т. 1—16, Одесса—Софія).
Після Жовтневої революції організаційним і науковим центром археології стала заснована в 1919 Академія історії матеріальної культури в Ленінграді, така, що мала відділення в Москві (у 1937 Академія увійшла до системи АН(Академія наук) СРСР, див.(дивися) Археології інститут АН(Академія наук) СРСР). Окрім цих центральних установ, виникли багаточисельні місцеві інститути, такі, як Казанський північно-східний археологічний і етнографічний інститут (у 1917), Київський А. і. (у 1918), Північно-кавказька асоціація науково-дослідних інститутів і ін.
Інститут археології АН(Академія наук) СРСР (Москва і відділення в Ленінграді), що видає «Короткі повідомлення про доповіді і польові дослідження» (з 1939), «Матеріали і дослідження по археології СРСР» (з 1940) і журнал «Радянська археологія» (з 1957), об'єднує і направляє польову і наукову роботу родинних місцевих установ. Інститут археології є при АН(Академія наук) УРСР; при АН(Академія наук) Вірменською РСР — Інститут археології і етнографії; при АН(Академія наук) Казахською РСР, Туркменською РСР і Грузинською РСР — інститути історії, археології і етнографії; при АН(Академія наук) Узбецькою РСР — Інститут історії і археології. У деяких союзних і автономних республіках є відділи або секції археології у складі історичних інститутів. Підготовка археологічних кадрів здійснюється археологічними кафедрами у всіх найбільших університетах і через аспірантуру університетів і інститутів археології.
Зарубіжні А. і. стали виникати в середині 19 ст головним чином як наукові центри, що сприяли вивченню пам'ятників археології і мистецтва в країнах класичної старовини, пізніше також з метою організації і проведення археологічних розкопок. Педагогічні функції їм були властиві лише в тій мірі, в якій до них прикомандировувалися молоді учені для придбання спеціальних навиків, а також для яких-небудь конкретних археологічних досліджень. Деякі ж з сучасних А. і., вхідних в системи університетів, мають частково, а інколи і виключно педагогічні функції. Старим А. і. був створений на громадські кошти в якості міжнародного наукового центру в 1829 в Римі Інститут археологічної кореспонденції (Institute di corrispondenza archeologica), що здійснив публікацію археологічних матеріалів: «Monumenti inediti» (t. 1—12, 1829—85), а також «Annali del''istituto di corrispondenza archeologica» (t. 1—57, 1829—85) і «Bulletino» (1829—85).
Найважливіші зарубіжні А. і.: Австрія. Австрійський А. і. (Österreichisches archäоlogisches Institut) з відділенням в Афінах, заснований у Відні в 1898. Англія. А. і. Великобританії і Ірландії (Archaeological Institute of Great Britain and Ireland), заснований в 40-х рр. 19 ст Видає «Archaeological Journal» (з 1844); переважно розкопки в замках, поселеннях і могильниках середньовічної епохи. Британська школа в Афінах (British School at Athens), заснована 1886. Британська школа в Римі (British School at Roma) заснована 1901. Болгарія. С 1921 існує (нині у складі Болгарської АН(Академія наук)) А. і., що є центром польової і дослідницької діяльності в області балканської археології. Угорщина. Дослідницька археологічна діяльність зосереджена в спеціальній дослідницькій археологічній групі Угорської АН(Академія наук), заснованою 1952. Видає «Studia Archaeologica» (з 1963). В'єтнам (ДРВ). Археологічні дослідження в ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам) здійснює Сектор археології Інституту історії В'єтнаму при Комітеті наук ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам) в Ханої. Видає «Історичні дослідження» («Nghikn Сúu Lich Sú»). Німецька Демократична Республіка. Інститут доїсторії і ранній історії при Німецькій АН(Академія наук) в Берліні (Institut für Ur- und Frühgeschichte der Deutschen Akademie der Wissenschaften zu Berlin), осн. у 1954. Видає «Ausgrabungen und Funde» (з 1956). Інститут східних досліджень в Берліні (Institut für Orientforschung der Deutschen Akademie der Wissenschaften zu Berlin). Інститут греко-рімських старовин в Берліні (Institut für griechisch-röмische Altertumskunde der Deutschen Akademie der Wissenschaften zu Berlin). Інститут древньої історії при університеті ним. Гумбольдта у Берліні (Institut für Ur- und Frühgeschichte der Humboldt-universitдt zu Berlin). Видає «Ethnographisch-archäоlogische Zeitschrift» (з 1960). Західний Берлін. Німецькі А. і. (Deutsches Archäоlogisches Institut) з представництвами в Римі, Афінах, Стамбулі, Мадриді, Каїрі і Багдаді, а також з римсько-німецькою комісією у Франкфурті-на-Майне (ФРН) як його відділення. Індія. Урядова археологічна служба (Archaeological Survey of India) в Нью-Делі, заснована 1902, здійснює основні археологічні і епіграфічні публікації. Іспанія. Археологічна дослідницька діяльність зосереджена в Генеральній комісії з археологічних розкопок (Inspeccion General de Excavationes Arqueologicas), заснована 1939. Видає «Acta arqueolygica hispánica» (з 1943), «Noticiario Arqueolygico Hispánico» (з 1953) і ін. А. і. у Мадриді (Institute Arqueolygico del Ayuntamiento de Madrid), Комісія археологічних розкопок в провінції (Comisaria Provincial de Excavationes Arqueologicas), заснована 1946. Італія. Археологічні дослідження веде Італійський антропологічний інститут в Римі (Institute Italiano di Antropologia), заснований в 1893, і Інститут етруських і італійських досліджень у флоренції (Istituto di Studi Etruschi ed Italici), заснований 1926. Китай. А. і. у Пекіні, заснований 1950. Керує розкопками по всій країні і здійснює публікацію пам'ятників. А. і. у Синьцзяне. Частково також Палеонтологічний інститут в Нанкине, Геологічний інститут і 1-й інститут історії, заснований 1954 в Пекіні. Мексика. Мексиканський національний інститут антропології і історії (Institute Nacional de Antropologia e Historia), заснований 1850 в Мехіко. Має відділення доїспанських пам'ятників (Monumentos Prehispanicos). Об'єднана Арабська Республіка. Дослідницька робота і публікація пам'ятників переважно пізніших періодів виробляються в інституті Єгипту в Каїрі (Institut del''egypte), заснований в 1859, що має Сектор літератури, витончених мистецтв і археології. Розкопками пам'ятників класичної і первісної археології Єгипту керує Археологічна служба (Service des Antiquites de l''egypte) в Каїрі. Перу. Державний департамент археології (Patronato Nacional de Arqueologia), Інститут і музей археології (Institute в Museo Arqueolygico) при Національному університеті в Кусько. Польща. Інститут історії матеріальної культури (Instytut Istorii Kultury Materialnej) Польською АН(Академія наук) у Варшаві, заснований 1953, займається дослідженнями в області вітчизняної археології. Дослідницький центр середземноморської археології, заснований 1956, виробляє розкопки в країнах класичної старовини, зокрема в Єгипті. Португалія. Інститут археології, історії і етнографія (Institute Portuguks de Arqueologia, Historia e Etnografia) в Лісабоне. Румунія. А. і. АН(Академія наук) СРР(Соціалістична Республіка Румунія) (Institutui de Arheologie) в Бухаресті, заснований 1864. США. Американський А. і. (Archaeological Institute of America), заснований 1879 в Нью-Йорку (виник як громадська організація); має відділення (школи) в Афінах (American School of Classical Studies of Athens), заснована 1881, і Римі (American Academy in Rome), заснована 1897. Видає «American Journal of Archaeology» (з 1885), «Archaeology» (з 1948). У 1900 створена Американська школа східних досліджень (American Schools of Oriental Research) у Нью-Хейвене з відділеннями в Єрусалимі і Багдаді, що здійснює археологічні розкопки на Близькому Сході. Туніс. Національний інститут археології і мистецтв (Institut National d''archéоlogie et Arts) в м. Тунісі. Видає «Notes et Documents» (з 1958). Франція. Первісною археологією займається Французький інститут антропології (Institut Françаis d''anthropologie) заснований 1911. У 1846 на правах А. і. відкрилася Французька школа в Афінах (Ecole françаise d''athenes), що присвятила свою діяльність класичної і візантійської археології. З 1877 видає «Bulletin de correspondance hellénique». З кінця 70-х рр. діє також Французька школа в Римі. Видає неперіодичну збірку «Мélanges d’archéоlogie et d''histoire» (з 1881). Інститут мистецтва і археології (Institut d''art et d''archéоlogie) при Паризькому університеті. Інститут класичної археології (Institut d''archéоlogie classique) при гуманітарному факультеті Ліонського університету. Чехословакія. А. і. Чехословацькою АН(Академія наук) в Празі (з відділенням в Брно), заснований 1919. А. і. Словацькою АН(Академія наук) в Нітре. Югославія. А. і. Сербською АН(Академія наук) в Бєлграді, заснований 1947. Археологічні роботи виробляють також інститути по охороні пам'ятників історії в Бєлграді, Любляне, Спліте, Загребе, Сараєво.
Літ.: The world of learning, 1968—69, L., [1969]; Minerva. Jahrbuch der gelehrten Welt, Bd 1-2 (Tl 1—2), Ст, 1952-56.
