Архаїзми (від греч.(грецький) archáios — древній), слова, окремі значення, словосполуки, а також деякі граматичні форми і синтаксичні конструкції, що застарілі і вийшли з активного вживання. Серед А. виділяється група т.з. історізмов, зникнення яких з активного словника пов'язане із зникненням тих або інших предметів і явищ з суспільного життя, наприклад «подьячий», «челобітье», «конка», «неп». Зазвичай же А. поступаються місцем іншим словам з тим же значенням: «вікторія» — «перемога», «стогна» — «площа», «рескрипт» — «указ», «сей» — «цей». Стилістичні А. є славянізми типа: «лице», «око», «вежди», «молоде», «град», що додають мови відтінок урочистості. В окремих випадках А. можуть повертатися до життя (ср. у русявий.(російський) яз.(мова) 20 ст історію слів «міністр», «указ», «генерал», «офіцер»). Інколи архаїчні слова, що стали незрозумілими, продовжують жити в деяких стійких поєднаннях: «нічого не видно» — «зовсім нічого не видно», «сир-бор спалахнув» — «почався переполох».
