Артем (справжнє прізвище Сергєєв) Федір Андрійович [7(19) .3.1883, с. Глебово Фатежського повіту Курської губернії, — 24.7.1921], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1901. Народився в селянській сім'ї. У 1901—02 вчився в МВТУ(Московське вище технічне училище імені Н. Е. Баумана); за участь в революційному русі виключений і арештований. Після виходу з в'язниці в 1902 емігрував до Парижа. З початку 1905 очолював Харківську більшовицьку організацію. У грудні 1905 керував озброєним повстанням в Харкові. Делегат 4-го з'їзду РСДРП (1906). У 1906 арештований, незабаром біг. Очолював Пермський комітет РСДРП. Делегат 5-го з'їзду РСДРП (1907), в березні 1907 арештований і засуджений до довічного заслання у Вост. Сибір. У серпні 1910 біг через Корею і Китай до Австралії (у 1911), де працював вантажником, батраком на фермах. У штаті Квінсленд очолив союз росіян робітників-емігрантів; організатор і редактор російської соціал-демократичної газети «Австралійська ехо-камера» (1912). Повернувся до Росії в 1917 і очолив більшовицьку фракцію Харківської ради. У липні 1917 вибраний секретарем бюро Донецького обласного комітету РСДРП (б), потім секретарем Харківського обласного бюро профспілки металістів. Делегат 6-го з'їзду РСДРП (б) (1917), на якому був вибраний член ЦК. Один з організаторів озброєного повстання в Харкові і в Донбасі в жовтні 1917. У ноябре1917 голова Харківської ради, голова губернського ВРК. У грудні 1917, на 1-м-коді Всеукраїнському з'їзді Рад вибраний членом ЦВК(Центральний виконавський комітет) Рад України, а останнім вибраний народним секретарем у справах торгівлі і промисловості. З лютого 1918 голова СНК(Рада Народних Комісарів) і комісар народного господарства Радянської Донецько-криворізької республіки; член ЦК КП (б) В. А. один з організаторів боротьби проти військ контрреволюційної Центральної ради, козаків, отамана Каледіна, австро-німецьких окупантів. З січня 1919 заступник голови Тимчасового уряду України. Влітку 1919 активний учасник і керівник боротьби проти військ Деникіна в Донбасі. У 1920 голова Донецького губісполкома, вів роботу по відновленню вугільного басейну. На 8-м-коді з'їзді партії (1919) вибраний кандидатом, а на 9-м-коді з'їзді (1920) — член ЦК РКП (б). У липні 1920 делегат 2-го конгресу Комінтерну. У листопаді 1920—21 секретар Московського комітету РКП (б), потім голова ЦК Всеросійського союзу гірників. Був член ВЦИК. Загинув під час випробування аеровагону, похований на Червоній площі в Москві.
Літ.: Артем на Україні, Документи і матеріали, Харків, 1961; Могильовський Би. Л., Артем (Федір Сергєєв), М., 1960.
