Арпади, Арпадовічи, династія угорських князів [889—1000], потім королів [1000—1301]. Правили в період формування феодальних стосунків і початку феодальної роздробленості. Засновник — Арпад (Arpad) [889—907]. Його послідовники: князі Жольт [907—947], Вал [947?—952], Такшонь [952? —972], Геза [972—997], Іштван [997—1038], з 1000 король Іштван I (Святий), Петер I ; 1038—41 і 1044—46], Аба Шамуель 1041—44], Андраш (Ендре, Андрій) I 1046—60], Бела 1 [1060—63], Шаламон 1063—1074], Геза I [1074—77], Ласло I Святий [1077—95], Кальман (Книжник) [1095—1116], Іштван II [1116—31], Бела II [1131— 41], Геза [1141—62], Іштван III [1162—72], Бела III [1172—96], Імре [1196—1204], Ласло III [1204—05], Андраш (Ендре, Андрій) II [1205—35], Бела IV [1235—70], Іштван V [1270— 1272], Ласло IV (Кун) [1272—90], Андраш (Ендре, Андрій) III [1290—1301].
Літ.: Wertner M., Az Árpádok csaladi története, Nagybecskerek, 1892; Magyarország története кöt. 1, Bdpst, 1964, s. 556—68.
