Арндт Ернст Моріц
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Арндт Ернст Моріц

Арндт (Arndt) Ернст Моріц (26.12.1769, Шоріц на о. Рюген, — 29.1.1860, Бонн), німецький письменник. Закінчивши Йенський університет, був професором історії. Брав участь в боротьбі проти Наполеона (1806). Біг в 1812 до Росії; у 1813 повернувся до Німеччини. Політичну позицію А. характеризують антифеодальні ідеї, він ідеолог визвольної війни проти Наполеона, хоча і з тенденцією вузько націоналістичною, за що його критикував Ф. Енгельс. У 1848 вибраний депутатом франкфуртських Національних зборів, але не йшов далі за вимоги конституційної монархії. Автор «Історії кріпака права в Померанії і на острові Рюген» (1803), «Пісень для німців» (1813), книги «Військові пісні» (1815), сбрника статей «Дух часу» (т. 1—4, 1806—18). Кращі вірші А. збереглися в німецькій поезії. У 1840 опублікував автобіографію «Спогаду із зовнішнього життя».

  Соч.: Werke, Bd 1—7, Lpz., 1892—1902.

  Літ.: Маркс До. і Енгельс ф., Готфрід Кинкель, Соч., 2 видавництва, т. 7; Енгельс Ф., Ернст Моріц Арндт, в кн.: Маркс До. і Енгельс Ф., З ранніх творів, М., 1956; Мерінг Ф., Літературно-критичні статті, т. 1—2, М.— Л., 1934 (див. покажчик).

  Е. М. Закс.