Аркона (Arkona), місто балтійських слов'ян 10—12 вв.(століття) на о. Рюген (слав. Руяна) в південній частині Балтійського моря, у складі ГДР(Німецька Демократична Республіка). Із З. місто оточене валом вис.(висота) у 10—13 м-коду . А. була релігійним центром, що об'єднував ряд слов'янських племен. Островом управляв верховний жрець бога Святовіта. Храм цього бога в А. описав данський середньовічний автор Саксон Граматика. Його дані були підтверджені в 1920-х рр. розкопками німецького археолога К. Шуххардта і ін. Поряд з храмом розкрита площа народних зібрань, в західній частині — житла. У 1169 данський король Вальдемар I зруйнував місто і храм. Статуя Святовіта була спалена, а храмовиє скарби відвезені в Данію.
Літ.: Schuchhardt С., Arkona Rethra/vineta, Ст, 1926; Любавський М. До., Історія західних слов'ян, 2 видавництва, М., 1918.
