Аразі (псевдонім; справжнє прізвище і ім'я Арутюнян Моісеї Меліковіч) (1.4.1878 — 21.12.1964, Єреван), вірменський радянський письменник. Народився в с. Шулавер, в Грузії. Вчився в Петербурзькому технологічному інституті. За участь в студентському русі 1901—05 був засланий на Кавказ. Новели А. пройняті революційним духом («Останній сон», 1912, «Сонце», 1913, «Червоний поцілунок», 1915, «Кривава квітка», 1916). Найбільш плідна творчість А. у радянський час. У розповідях «Товариш Мукуч» (1924), «Зляканий Анес» показане, як міняються доля і характер людини в боротьбі за побудову соціалізму. Роман горизонт», що «Горить, носить автобіографічний характер. Історичний роман «Ісраел Кричи» (1959) малює визвольну боротьбу вірменського народу в 17—18 вв.(століття), зміцнення армяно-російських політичних зв'язків. Нагороджений орденом Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: У русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибрані розповіді, М.-, 1934: Вибрані розповіді, М., 1952.
Літ.: Терзібашян Ст, Аразі, Ер., 1956; Історія вірменської радянської літератури, М., 1966, с. 334—47.
