Апіц (Apitz) Бруно (р. 28.4.1900, Лейпціг), німецький письменник (ГДР). Народився в сім'ї робітника. У 1927 вступив в КПГ. З 1930 член Союзу пролетарських революційних письменників. У гітлерівській Німеччині піддавався переслідуванням, провів 8 років в концтаборі в Бухенвальде. Після 1945 працював літературним і театральним редактором в Лейпцігу і Берліні. Головний твір А. — роман «Голий серед вовків» (1958, русявий.(російський) пер.(переведення) 1961), в якому він, на автобіографічному матеріалі змалював героїчний опір в'язнів фашистського концтабору. Роман приніс А. усесвітній успіх; переведений на багато мов. Лауреат Національної премії ГДР(Німецька Демократична Республіка).
Соч.: Esther, в збірці Almanach des Pen-zentrums, [Darmstadt], 1959.
Літ.: Симонян Л., Література перетворювачів життя, «Іноземна література», 1959 № 10; Злобін С., Вовки і люди, там же, 1962 № 1; Hauptmann Н., Das Bild des neuen Menschen in der Literatur, «Neue Deutsche Literatur», 1958 № 7.
