Апулей (Apuleius) (народився ок. 124 н.е.(наша ера), Мадавра, Сівши. Африка, — рік смерті невідомий), давньоримський письменник. Писав на грецькій і латинській мовах. До нас дійшли: роман «Метаморфози в XI книгах» (відомий також під назвою «Золотий осел»), «Апологія, або Мова в захист самого себе від звинувачення в магії»; «Флоріди» — збірка уривків з мов і риторичних декламацій (всі ці вигадування опубліковані в російському переведенні, 1959). У романі «Золотий осел» відкривається широка панорама побуту і вдач римської провінції 2 ст Серед 11 вставних новел — казка про Амур і Психєє, неодноразово перелагавшаяся в різних країнах, у тому числі в Росії (І. Ф. Богданович, С. Т. Аксаков). З романа А. запозичували сюжети Дж. Боккаччо, М. Сервантес, Р. Філдінг, Т. Смоллетт і ін.
Соч.: Opera quae supersunt, v. 1—3, rec. v. 1—2, R. Helm, v. 3, P. Thomas, Lipsiae, 1905—10.
Літ: Тройський І. М., Історія античної літератури, 3 видавництва, Л., 1957; Monceaux P., Apuléе, roman et magic, P., 1910; Vallette P., L''apologie d''apuléе, [P.], 1909.
