Анічков Микола Миколайович [22.10 (3.11.) 1885, Петербург, — 7.12.1964, Ленінград], радянський патоморфолог, академік АН(Академія наук) СРСР (1939) і АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1944), президент (1946—53) АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР). Генерал-лейтенант медичної служби. У 1909 закінчив Військово-медичну академію, в 1920— 1946 професор тієї ж академії. З 1920 завідувач відділом патологічної анатомії Інституту експериментальної медицини АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР). Головні роботи відносяться до патології судин. Відомі роботи про атеросклероз, морфологію і функцію ретікуло-ендотеліальної системи. А. по-новому освітив питання про аутоінфекцію в походженні інфекційних процесів. Був членом Головної редакції 2-го видання БСЕ. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Державна премія СРСР (1942). Премія ім. І. І. Мечникова (1952). Нагороджений 3 орденами Леніна, 3 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Вчення про ретікуло-ендотеліальну систему, М-код.—Л., 1930; Підручник патологічної фізіології, 4 видавництва, Л., 1938; Фізіологія і патологія серцево-судинної системи, Л., 1941.
Літ.: Микола Миколайович Анічков..., М-код.—Л., 1950 (АН СРСР. Матеріали до біо-бібл. учених СРСР. Серія мед.(медичний) наук, ст 1).
