Антрепренер (франц. entrepreneur — підприємець), власник, орендар, власник приватного видовищного підприємства (театру, цирку і так далі). А. існують з моменту виникнення професійних труп. Перші документи (контракти) відносяться до 16 ст Поряд з А., для яких театр був лише джерелом комерційного доходу, існували А., творчо пов'язані з театром. Часто обов'язки А. переймав на себе перший актор або драматург (наприклад, в Англії — Р. Бербедж, Д. Гаррік, у Франції — Мольер, в Германії — До. Нейбер, І. Шенеман, До. Аккерман). У 19—20 вв.(століття), при збереженні А.-актеров (особливо в системі гастролюючих труп, наприклад Е. Россі, Т. Сальвіні, Е. Дузе, Італія), зростає значення А.-режиссеров: О. Брам, М. Рейнхардт, Е. Піськатор (Німеччина), А. Антуан, Ф. Жемье, Ж. Копо (Франція), Н. Н. Синельников, Н. І. Собольщиков-Самарін, П. П. Гайдебуров (Росія). У різних формах (в т.ч. і у формах товариства, дирекції і ін.) антреприза збереглася в багатьох капіталістичних країнах, існуючи поряд з державними театрами. У СРСР приватна антреприза була скасована декретом про націоналізацію театрів (1919).
Серед видатних циркових А. — Ф. Астлей (Англія), представники циркових «династій» 19—начала 20 вв.(століття): Франконі (Франція), Ренц (Німеччина), Чинізеллі (Італія), брати Никітіни (Росія).
