Антимоніт (від позднелат. antimonium — сурма), сурм'яний блиск, стібніт, мінерал хімічного складу Sb 2 S 3 . Містить 71,38% Sb, 28,62% S; у невеликих кількостях — As, Bi, Pb, Fe, Cu, Au і Ag. Є вказівки на наявність в А. ртуть. А. кристалізується в ромбічній системі. Характерні призматичні, голчані кристали з вертикальним штрихуванням уздовж їх граней, а також віялоподібні зростки, сплутано-волокнисті і зернисті агрегати. Володіє свинцево-сірим кольором і сильним металевим блиском. Твердість за мінералогічною шкалою 2—2,5, щільність 4500—4600 кг/м 3 . А. плавиться при t 546°c. У зоні окислення порівняно легко переходить в оксиди і кисневі з'єднання Sb (валентініт, біндгейміт). А. зустрічається, окрім власне сурм'яних родовищ (антімоніто-кварцевіх жил і покладів), в багатьох сурм'яно-ртутних родовищах; у невеликих кількостях А. наголошується в родовищах реальгара і аурипігмента, інколи також в золоторудних кварцевих жилах і в свинцево-цинкових родовищах. А. — основна руда для здобуття сурми .
