Ансарі Абу Ісмаїл Абдаллах ібн Мохаммед Хараві (1006, Герат, — 1088), іранський прозаїк і поет-суфій. Писав на перській і арабській мовах. З трьох приписуваних йому диванів жоден повністю не зберігся. Його мунаджати на перській мові — патетична відозва до бога — відрізняються високохудожньою формою. Переклав на гератський діалект (з арабської мови) і доповнив біографічне вигадування Суламі (розум. 1021) «Розряди суфіїв», що надало вплив на подальшу «жітійную» суфійську літературу. А. обробив сюжет про Юсуфе і Залейхе і деякі теологічні вигадування суфійського характеру.
Літ.: Бертельс Е. Е., Історія персидсько-таджицької літератури, Ізбр. праці, [т. 1], М., 1960; Малек-ош-Шоара Бехар, Сабк-шенаси..., т. 2, 2 видавництва, Тегеран, 1337 ц.р. х. (1958); Dějiny perské а tadžické literatury, red. J. Rypka, 2 vyd., Praha. 1963.
