Анкетування
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Анкетування

Анкетування (від франц.(французький) enquete, буквально — розслідування), один з основних технічних засобів конкретного соціального дослідження; застосовується в соціологічних, соціально-психологічних, економічних, демографічних і інших дослідженнях. У процесі А. кожній особі з групи, вибраної для А., пропонується відповісти письмово на питання, поставлені у формі опитного аркуша — анкети.

  Формою питання розділяються на відкритих (вільна відповідь, наприклад: «Що ви думаєте робити після служби в армії?») і закритих — відповідь полягає у виборі з декількох пропонованих в анкеті тверджень. Відкриті питання дають глибші відомості, але при великому числі анкет приводять до значних труднощів в обробці у зв'язку з нестандартною відповідей. За змістом питання діляться на об'єктивні [про освіту, вік, заробітну плату і ін. опитуваного (респондента); при цьому слід враховувати суб'єктивні спотворення при відповіді] і суб'єктивні, які виявляють соціально-психологічну установку опитуваного, його відношення до умов свого життя і певних подій. Відповіді на питання носять, як правило, анонімний характер.

  Основні правила побудови анкети: логічна послідовність тим, що зачіпають питаннями; інтерес опитуваного повинен зростати від питання до питання; відсутність дуже складних або інтимних питань; відповідність формулювання питань освітньому рівню опитуваної групи; у закритих питаннях мають бути передбачені всі можливі варіанти відповідей; загальна кількість питань не має бути дуже великою — А. не повинно стомлювати або дратувати опитуваного.

  А. може проводитися 3 способами: анкета заповнюється у присутності складальника індивідуально; групове заповнення у присутності складальника; опитувані самостійно заповнюють і для збереження анонімності одночасно здають анкети; «поштове» А., коли анкета роздається або розсилається додому, а потім опитаним повертається поштою. З метою підвищення ефективності опиту перед масовим А., як правило, проводяться пробні опити (50—100 анкет) для вибраковування невдалих («непрацюючих») питань.

 

  Літ.: Андрєєва Р. М., Сучасна буржуазна емпірична соціологія, М., 1965, гл.(глав) 3; Грушин Би. А., Думки про світ і світ думок, М., 1967; Goode W. and Hatt P., Methods in social research, N. Y.—Toronto—L., 1952.

  Ю. Б. Самсонов.