Андріанов Кузьма Андріанович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Андріанов Кузьма Андріанович

Андріанов Кузьма Андріанович [р. 15 (28) .12.1904], радянський хімік, академік АН(Академія наук) СРСР (1964; член-кореспондент 1953). Герою Соціалістичного Труда (1969). Член КПРС з 1949. Після закінчення в 1930 Московського університету працював у Всесоюзному електротехнічному інституті, с1954 в Інституті елементоорганічеських з'єднань АН(Академія наук) СРСР. У 1941—59 викладав в Московському енергетичному інституті (з 1946 — професор). З 1959 завідує кафедрою синтезу полімерів в Московському інституті тонкої хімічної технології. Основні праці А. по синтезу і технології високомолекулярних з'єднань, особливо кремнійорганічних. У 1937 вперше здійснив синтез поліорганосилоксанов. З 1947 розробляє основні принципи синтезу полімерів з неорганічними ланцюгами молекул, у тому числі поліорганометаллосилоксанов. Під його керівництвом проведені роботи по синтезу термостійких кремнійорганічних полімерів і матеріалів на їх основі, що знайшли широке вживання для ізоляції електричних машин, апаратів, виробництва змащувальних речовин, пластичних мас, лакофарбних покриттів і ін. Державна премія СРСР (1943, 1946, 1950, 1953). Ленінська премія (1962).

  Соч.: Високомолекулярні кремнійорганічні з'єднання, М., 1949 (совм. з М. Ст Собольовським); Органічні діелектрики і їх вживання в промисловості засобів зв'язку, М-коді.—Л., 1949 (совм. з С. А. Ямановим); Кремнійорганічні з'єднання, М., 1955; Теплостійкі кремнійорганічні діелектрики, М-код.—Л., 1957; Полімери з неорганічними головними ланцюгами молекул, М., 1962; Кремній, М., 1968 (Методи елементоорганічеськой хімії, т. 5).

До. А. Андріанов.