Андрєєва Марія Федорівна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Андрєєва Марія Федорівна

Андрєєва Марія Федорівна (справжнє прізвище Юрковськая) (1868, Петербург, — 8.12.1953, Москва), російська актриса і громадський діяч. Член Комуністичної партії з 1904. Грала в Суспільстві мистецтва і літератури (з 1894); потім в МХТ(Московський Художній театр) (1898—1905). З великою витонченістю, акварельною тонкістю і ліризмом виконувала ролі в п'єсах Гауптмана (Раутенделейн — дзвін», що «Потонув, Кете — «Самотні»), Чехова (Ірина — «Три сестри», Ганна — «Вишневий сад») і ін. Центральне місце в її творчості займали ролі, зіграні в п'єсах Горького: Наташа, Ліза («На дні», «Діти сонця», МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького)), Марья Львівна («Дачники», театр До. Н. Незлобіна, Рига). Активна революціонерка (партійна кличка Феномен), А. у 1905 була видавцем більшовицької газети «Нове життя». За партійну діяльність піддавалася переслідуванням поліції. Ставши цивільною дружиною М. Горького, його найближчим другом, помічником, секретарем, А. разом з ним в 1906 емігрувала. За дорученням ЦК більшовиків супроводжувала Горького в поїздці по Америці для збору засобів на революційне підпілля. Потім виконувала доручення В. І. Леніна — доставка до Росії більшовицької газети «Пролетар», збір і поширення матеріалів по історії російської революції, збір засобів і залучення широкого круга авторів для газ.(газета) «Правда» і т. п. Повернувшись в 1913 до Росії, грала в Києві, потім в театрі Незлобіна (Москва, ролі: Віра Пилипівна — «Серце не камінь» Островського; Ріта Кавалліні — «Роман» Шелдона). Після Жовтневої революції А. активно брала участь в театральному і суспільному житті. Була комісаром театрів і видовищ Петрограду, комісаром експертної комісії Наркомвнешторга, завідувачкою художньо-промисловим відділом радянського торгпредства в Германії. Один з ініціаторів створення Великого драматичного театру; актриса цього театру в 1919—26 (леді Макбет — «Макбет» Шекспіра і ін.). У 1931—48 директор московського Будинку учених. Нагороджена орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.

  Літ.: Марія Федорівна Андрєєва. Листування. Спогади. Статті..., М., 1961, 2 видавництва, М., 1963; Таланов А., Велика доля, М., 1967.

  Т. М. Батьківщина.

М. Ф. Андрєєва.