Андропов Юрій Володимирович [р. 2(15) .6.1914, ст. Нагутськая Ставропольського краю], радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1939. Народився в сім'ї службовця. Трудову діяльність почав в 1930 робітникам. У 1936 закінчив технікум водного транспорту, працював комсоргом ЦК ВЛКСМ судноверфі ім. Володарського в Рибінське. У 1937 вибраний секретарем, а в 1938 першим секретарем Ярославського обкому ВЛКСМ. У 1940 вибраний першим секретарем ЦК ЛКСМ Карелія. У 1944 перейшов на партійну роботу: спочатку другий секретар міськкому Петрозаводська, а з 1947 другий секретар ЦК КП Карелія. У 1951 А. перекладений на роботу в апарат ЦК КПРС. У 1953—57 на дипломатичній роботі — надзвичайний і повноважний посол СРСР у ВНР(Угорська Народна Республіка). З 1957 завідував відділом ЦК КПРС. Член ЦК КПРС з 1961. З листопада 1962 до липня 1967 секретар ЦК КПРС, з 1967 кандидат в члени Політбюро ЦК КПРС. З травня 1967 голова Комітету державній безпеці при Раді Міністрів СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го, 6—7-го скликань. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 іншими орденами, а також медалями.
