Англійці
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Англійці

Англійці, нація, основне населення Великобританії . Чисельність близько 45 млн. чіл. (1967). Живуть також в Ірландії і за межами Британських островів — в англійських домініонах і колоніях і ін. країнах. Англійська мова відноситься до західнонімецької групи індоєвропейських мов. Більшість віруючих А. належить до англіканської церкви (понад 25 млн. чіл.), 3,4 млн. — до католицької; багато членів різних протестантських сект, об'єднаних під загальною назвою «Вільні церкви».

  Англійський народ склався в результаті змішення і тривалої асиміляції різнорідних етнічних елементів. Одними з прадавніх мешканців Британських островів були кельтські племена (бритти і ін.), що оселилися тут біля середини 1-го тис. до н.е.(наша ера) В 5—6 вв.(століття) н.е.(наша ера) на острови переселилися з материка німецькі племена — англи, сакси, юти. Вони частиною асимілювали кельтів, частиною відтіснили їх в гори Шотландії, Уельсу і Корнуолла. Що склалася в 7—10 вв.(століття) на основі німецьких і кельтських племен народність англо-саксів підпала під значний вплив скандінавів (данов, норвежців), що завоювали в 8 — 9 вв.(століття) деякі райони Англії. Найбільш важлива подія в етнічній історії А. — Нормандське завоювання Англії 1066 . Пануюче положення в країні зайняли нормандські для франко барони; французька мова стала офіційною мовою, хоча народ продовжував говорити на своїй англо-саксонській мові. Поступово (до 13—14 вв.(століття)) англо-сакси і норманни злилися в єдину англійську національну спільність. У 16 ст складається загальноанглійська розмовна і літературна мова. Англійська буржуазна революція 17 століть завершила в основному процес формування англійської нації. У 17—19 вв.(століття) багато А. переселилися в захоплені Англією колонії і стали одним з головних компонентів у формуванні ряду націй — американців США, англо-канадців, австралійців, новозеландців.

  Своєрідність історичного розвитку Англії наклала відбиток на багато сторін життя А. — сприяло збереженню ряду традиційних меж в побуті і суспільному життю. До теперішнього часу зберігаються вертикальне (на двох поверхах) розташування квартир в житло, камінне опалювання в старовинних будинках, в їжі — багато традиційних національних блюд (біфштекс, ростбіф, поррідж, різні пудинги). Прихильність до старих форм і традицій в суспільному і приватному житті характерна головним чином для буржуазних і дрібнобуржуазних кругів. У житті А. велике значення мають різні суспільства і клуби. Англія — батьківщина багато спортивних ігор; англійські спортивні терміни і вирази увійшли до ужитку майже всіх європейських народів. Багата усна народна творчість А., найбільш відомі англійські народні балади, що виконувалися під акомпанемент арфи, скрипки.

  Літ.: Народи зарубіжної Європи, т. 2, М., 1965 (бібл.); Маєвський Ст Ст, На Британських островах, М., 1955; Космінський Е. А., До питання про утворення англійської нації, «Питання історії», 1951 № 9; Осипов Ст Д., Британія. 60-і роки, М., 1967; Fleure H. J., A natural history man in Britain, L., 1951.

  І. Н. Гроздова.