Англо-турецько-французький договір 1939 Про взаємну допомогу, поміщений в Анкарі 19 жовтня в розвиток англо-турецької і турецької для франко декларацій, підписаних відповідно 12 травня і 23 червня 1939. Договір передбачав надання Англією і Францією допомоги Туреччині в разі агресії проти останньої, а також допомога з боку Туреччини в разі «акту агресії, здійсненого європейською державою і що привів до війни в зоні Середземного моря, в яку будуть залучені Франція і Сполучене королівство». Туреччина зобов'язалася також надати допомогу Греції і Румунії, у випадку якщо Англія і Франція виявляться залученими у війну відповідно до гарантій, які англійський і французький уряди дали цим державам деклараціями від 13 квітня 1939. Термін дії договору був визначений в 15 років. Прикладений до договору протокол № 2 свідчив: «Зобов'язання, перейняті на себе Туреччиною через вищезазначений договір, не можуть змусити Туреччину до дії, результатом або наслідком якого буде залучення її до озброєного конфлікту з СРСР». Практичного значення договір не мав. В ході 2-ої світової війни 1939—45 турецький уряд не лише не надав допомоги союзникам, але 18 червня 1941 уклав договір про дружбу з Німеччиною; до початку 1944 Туреччина забезпечувала Німеччину стратегічною сировиною.
